Після багатьох років внутрішніх розбіжностей саме суперечка про економічну політику зрештою привела до повалення уряду Німеччини. Тепер Європі загрожують місяці політичного паралічу, тоді як безліч криз доходить до кипіння, повідомляє The Wall Street Journal.
У той час як Франція та Німеччина очолюють уряди-меншини, ключові держави континенту стикаються з місяцями безсилого самоаналізу в міру накопичення проблем — від ворожої другої адміністрації Трампа до економічного вітру з боку Китаю та неухильного просування Росії в Україні.
Політичні течії, що підкидають уряди по всій Європі, схожі на ті, що призвели Дональда Трампа до перемоги в президентських перегонах. Виборці по обидва боки Атлантики перебувають у неспокійному настрої, незадоволені економікою і не вражені зусиллями політиків боротьби з різким зростанням нелегальної імміграції.
Але якщо в Америці економіка в цілому сильна, то в Європі відновлення після недавніх економічних потрясінь йде мляво, особливо в промислових районах Німеччини.
«Економічна модель Німеччини зламана. Усі відносини Європи із США зараз переглядаються», — заявляє директор берлінського офісу Німецького фонду Маршалла США Судха Девід-Вілп. «Щоб адаптуватися, Берліну необхідно приймати рішення та підкріплювати їх грошима. А часу у нього не так багато», – додає експерт.
Вибраний президент США Трамп заявив, що введе тарифи на весь європейський імпорт. За даними мюнхенського економічного інституту Ifo, ці тарифи, а також вищі тарифи, які Трамп заявив про намір запровадити щодо Китаю, можуть скоротити німецький експорт до США та Китаю на 15% та 10% відповідно.
За словами Карстена Бржескі, керівника відділу макроекономічних досліджень ING (найбільша банківська група Нідерландів, — ред.), очікується, що Німеччина повернеться до рецесії вже взимку, оскільки політична невизначеність змушує споживачів та бізнес стримуватися.
Відкрита ворожість обраного президента США щодо України, тим часом, посилює тиск на Європу, вимагаючи від неї посилити підтримку Києва та розпалити вогонь у її власній кампанії з переозброєння, яка ще не досягла значного прогресу. Проте замість того, щоб виробляти заходи у відповідь, найбільші європейські держави в найближчому майбутньому будуть поглинені внутрішньою політикою, зазначає видання.
Звільнивши напередодні свого молодшого партнера з коаліції, канцлер Олаф Шольц заявив, що 15 січня він оголосить вотум довіри у парламенті. Якщо він програє голосування, вибори відбудуться в середині березня. Оскільки жодна із партій не отримає абсолютної більшості, коаліційні переговори можуть затягтися до початку червня.
Шольц заявив, що шукатиме підтримки в опозиції, щоб ухвалити деякі термінові законопроекти, які зараз очікують схвалення в парламенті — щодо економіки, допомоги Україні, безпеки та імміграції.
Німеччина виділила Україні понад 15 млрд. євро, що робить її другим за величиною спонсором Києва після США та рятувальним колом для східноєвропейської країни. Але правоцентристський Християнсько-демократичний союз, який зараз лідирує в опитуваннях громадської думки, не має особливих стимулів допомагати Шольцу приймати закони, поки він готує свою передвиборчу кампанію.
«Існує безліч майбутніх зобов’язань, конференцій та рішень, які вимагатимуть працездатної німецької адміністрації», — заявив голова ХДС Фрідріх Мерц журналістам. Пізніше він закликав Шольца під час 25-хвилинної зустрічі у канцелярії оголосити вотум довіри вже наступного тижня, повідомив представник ХДС.
Якщо голосування провалиться, вибори можуть бути проведені в січні, перед інавгурацією Трампа. Шольц відмовився, сказав чиновник. Багато представників бізнесу, на чолі з могутньою федерацією німецької промисловості BDI, також наполягають на якнайшвидшому відході Шольца та дострокових виборах.
«Тарифні плани Трампа «поставлять ще один великий хрест на нашій експортно-орієнтованій промисловості», — заявив президент Асоціації виробників машин та обладнання Німеччини, або VDMA Бертрам Кавлат. “У нинішній напруженій економічній ситуації ми не можемо цим скористатися”, – додав він.
Поштовхом до розпаду коаліції послужив комплекс заходів, спрямованих на стимулювання економічного зростання, запропонований пропідприємницькою Вільною демократичною партією (ВДП), найменшою в коаліції. Пропозиції варіювалися від зниження податків і витрат на соціальне забезпечення до ослаблення екологічних норм.
Шольц заперечив, запропонувавши натомість масштабне збільшення державних витрат на підтримку робочих місць в автомобільній промисловості, що скорочуються, субсидії для зниження цін на енергоносії, заохочення компаній, які інвестують, і більш активну допомогу Україні.
Це потребувало б призупинити дію фіскальних правил Німеччини, відомих як боргове гальмо, які закріплені в конституції. ВДП відмовилася.
Про це повідомляє група “Інформаційний опір”.