Російські експортери почали вдаватися до бартерних угод, намагаючись вирішити проблему затримок платежів, викликаних західними санкціями, пише The Financial Times.
Іноземні банки почали відмовлятися від російських контрагентів після того, як президент США Байден пригрозив запровадити додаткові санкції проти кредиторів, які допомагають Росії. Цей крок підкосив зусилля Москви з продажу товарів за кордон та імпорту іноземних товарів, що спонукало російський уряд просувати бартерну систему як спосіб здійснення міжнародних платежів.
«Хоча бартерні угоди були поширені на міжурядовому рівні, зараз вони стають все популярнішими серед бізнесу», — каже віце-президент Асоціації експортерів та імпортерів Ірина Засєдатель. “Прямі платежі в нинішній ситуації ускладнені, і бартер – відмінна альтернатива”.
Повернення до бартерної системи нагадує винахідливі способи придбання іноземних товарів радянськими імпортерами, які також мали обмежений доступ до долара США: у 1980-х роках вони розплачувалися за імпорт Pepsi ящиками горілки «Столична», і навіть військовими кораблями та підводними човнами, які перепродували як метал.
У минулому місяці російський сільськогосподарський трейдер «Астарта-Агротрейдинг» уклав бартерну угоду з двома компаніями в Пакистані щодо обміну нуту на мандарини. За умовами угоди, компанія, розташована в Саратові, відправить 15 тисяч тонн нуту та 10 тисяч тонн сочевиці в обмін на 15 тисяч тонн мандаринів та 10 тисяч тонн картоплі.
Ще один контракт передбачає обмін 20 тисяч тонн нуту вартістю близько $14 млн на такий же обсяг рису. «Ми збираємося надіслати ці пробні партії, щоб, так би мовити, «спробувати» цей механізм. Теоретично наші можливості набагато більші», — каже директор із розвитку міжнародного бізнесу «Астарта-Агротрейдинг» Самвел Багдасарян.
У жовтні митний пост у Єкатеринбурзі уклав бартерний контракт з китайською компанією, яка погодилася імпортувати побутову техніку та будівельні матеріали в обмін на насіння льону. “Бартер – одна з альтернативних форм розрахунків у сьогоднішніх реаліях”, – говорить Олексій Фролов, який очолює Уральське митне управління. За його словами, ця система є привабливою тим, що в ній відсутні «проблеми, пов’язані із затримкою платежів або відмовою банків від проведення операцій».
Цього тижня заступник радника з нацбезпеки США з питань міжнародної економіки Дейліп Сінгх заявив, що Вашингтон «вловив повідомлення про бартерні угоди, які виникли внаслідок труднощів із платежами Росії — особливо з Китаєм». Він попередив, що, підтримуючи Росію, Китай ризикує відштовхнути від себе партнерів у Європі та Азії і не зможе «експортувати свою продукцію, щоб вийти з дефляційного спаду, якщо ворогуватиме зі своїми найбільшими споживачами».
Російські торговці зіткнулися з проблемою посилення контролю навіть щодо товарів, які не підпадають під санкції. «Багато банків стали вимагати додаткових доказів того, що імпорт [до Росії] не має військового призначення. У міру посилення загальної перевірки через затримки постраждав імпорт багатьох інших товарів, які не мають відношення до військових цілей», — каже економіст Віденського інституту міжнародних економічних досліджень Василь Астров.
Хоча російський експорт сільськогосподарської продукції не підпадає під санкції, обмеження проти РФ справили охолодний ефект, який налякав багато банків та потенційних покупців. Загальний обсяг імпорту до Росії у першій половині 2024 року скоротився приблизно на 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року, згідно з даними Федеральної митної служби країни.
У січні Міністерство економічного розвитку РФ підготувало керівництво з розрахунку витрат і складання договорів для компаній, які бажають укласти бартерні угоди. Агроторгівельна компанія «Астарта-Агротрейдинг» наслідувала офіційні рекомендації, при цьому її керівники стверджують, що бартерні угоди вигідніші, оскільки «при бартері ви отримуєте подвійну оплату — комісію за експорт та імпорт».
За словами наукового співробітника Російського євразійського центру Карнегі Олександри Прокопенко, деякі компанії «побачили можливість скоротити свої витрати, частково уникаючи податків». ПДВ при бартерному імпорті розраховується виходячи з оцінної вартості товарів, що обмінюються. «Але цим параметром можна маніпулювати, тому що в митній базі даних контракт виглядатиме так, ніби два кілограми апельсинів коштують три стільці», — каже Прокопенко.
Не дивлячись на те, що подібна практика може спустошувати податкові надходження Кремля, російський уряд готовий заплющувати на це очі, щоб полки супермаркетів залишалися повними. Заохочуючи бартерні угоди, Москва «дає зрозуміти бізнесу, що він має бути більш заповзятливим. По суті, вона дає їм свободу дій, щоб зробити все необхідне для отримання доступу до товарів та послуг, які потрібні російському споживачеві», — каже експерт з дослідницького інституту Rand Europe Джон Кеннеді.
Але аналітики сумніваються, що бартерні схеми стануть панацеєю від торгових проблем Росії. «Бартерна торгівля має безліч недоліків для компаній, що беруть участь у ній, її набагато не зручніше налагоджувати. Я не думаю, що це справді змінить російські торговельні потоки, скоріше це залишиться нішевим рішенням для нішевих торгових партнерів», — вважає експерт із російської економіки з Німецького інституту міжнародних відносин Яніс Клюге.
Один з підводних каменів полягає в тому, що, на відміну від звичайної торгівлі, бартерна система вимагає більш тісної координації та більшої сумлінності між російськими підприємствами. «Чому ми маємо вірити, що імпортери, отримавши свій товар, заплатять нам? Нас цікавлять гроші за наш експорт, а не мандарини», – заявив президент Російського зернового союзу Аркадій Злочевський.
Про це повідомляє група “Інформаційний опір”.